Підвіска автомобіля, навіть легкового, призначеного для міста та асфальту, працює у важких умовах. Металеві запчастини підвіски, важелі, стабілізатори, стійки стабілізатора тощо, здатні витримати суттєві навантаження.
Проте гумові деталі доводиться міняти досить часто. Менеджери магазину VBavto докладають зусиль, аби в каталозі з'являлись лише якісні запчастини, оригінальні, або не гірші аналоги. Але вибір у покупця є завжди.
Які сайлентблоки краще: поліуретанові чи гумові
Об'єктивно оцінити роботу гумових та поліуретанових сайлентблоків можна лише після власної експлуатації у конкретних умовах. Проте глобальна різниця полягає у тому, що гума набагато м'якіша за поліуретан. Це диктує свої особливості. Наприклад, є вузли, де оптимальним матеріалом буде саме поліуретан (PU), а є й такі, де від нього більше шкоди, аніж користі.
Обидва матеріали — еластичний наповнювач або демпферний відбійник. Залежно від місця застосування. Наприклад, класичний сайлентблок важеля чи сайлентблок задньої балки складається з трьох основних компонентів:
- внутрішня втулка, виконана з металу;
- зовнішня металічна обечайка;
- еластичний наповнювач, гума, чи PU.
У цьому випадку сименталок мусить витримувати як зусилля на удар, так і зусилля на скручування, тим самим пом'якшуючи вібрації та поштовхи на кузов та забезпечуючи свободу переміщення важеля або балки у певних межах. Тобто, внутрішня втулка жорстко фіксується на осі важеля, а зовнішня — на самому важелі, при цьому вони повинні обертатись незалежно одна від одної.
Зрозуміло, що основним критерієм підбору матеріалу для еластичного наповнювача буде його здатність до внутрішньої деформації та відновлення первісної форми без руйнування. При цьому у випадках з сайлентблоками важелів, втулками стабілізатора, запчастина має працювати більше на скручування, аніж на відбій.
Отже, еластомер має виконувати два важливих завдання:
- Забезпечити вільний рух важеля, тяги або балки навколо осі без застосування мастила завдяки пружності матеріалу.
- Пом'якшення ударів, вібрацій, які поглинає підвіска, пом'якшувати силу ударів на кермо та кузов.
Різниця між поліуретаном та гумою у сайлентблоках ще полягає у способі фіксації еластомеру. Гумовий наповнювач вулканізується до металевих запчастин, а поліуретановий еластомер фіксується методом пресування вже після формування наповнювача.
Коли міняти сайлентблоки, причини зносу
Зазвичай будь-які сайлентблоки зношуються через неправильне встановлення, агресивне водіння, різкі перепади температур, механічні пошкодження. Рідше — через погану якість запчастин та шляхом природного зношення еластомеру. Середній термін експлуатації сайлентблока може становити до 200 000 км пробігу, якщо запчастина якісна.
Вибір між гумою на основі каучуку та поліуретану має бути засновано на перевагах того чи іншого еластомеру у конкретних умовах. Отже, переваги гуми:
- М'якість та відмінний захист ходової від вібрації та ударів.
- Низька ціна сайлентблоків та втулок з гуми.
- Високий рівень еластичності, широкий діапазон рухливості важелів, що важливо для позашляховиків та машин з довгохідною підвіскою.
- Широкий асортимент.
Серед недоліків — розтріскування та розшарування через вплив вологи, температури та технічних рідин, що суттєво скорочує термін служби. А от адепти поліуретанової підвіски наводять наступні переваги:
- зберігають пружні властивості попри вплив температури, масел, пального, хімічних реагентів;
- відсутній ефект висихання, розтріскування, розшарування;
- вищий рівень жорсткості, що краще впливає на керованість автомобіля.
Серед об'єктивних недоліків — та ж сама надлишкова жорсткість, через яку можуть руйнуватись кульові опори, шарніри рульових тяг, рульова рейка через надмірне навантаження. Ще один великий недолік — на морозі понад -20 °C поліуретан перетворюється на твердий нерухомий пластик. Тобто, не виконує жодних своїх функцій.
З цього можна зробити короткий висновок: гумові сайлентблоки дешевші, працюють за будь-якої температури та краще підійдуть для машин з великим ходом підвіски. Поліуретан буде непоганим варіантом для авто зі спортивним характером за умов плюсової або нульової температури повітря.