У дизельних двигунах паливо спалахує через стиснення. Щоб воно спалахнуло, паливо має бути потрібної температури. У теплу пору року з цим може і не бути проблем, а ось в холодну пору запустити двигун буде складніше. Щоб підігріти паливо для займання, потрібні свічки накалу. Свічка у дизельному двигуні підключається до електричної мережі автомобіля, швидко нагрівається до 1000 градусів і більше і підігріває дизпаливо, що розпилюється.
Свічки розжарювання підігрівають паливо на самому початку роботи двигуна і вимикаються, коли закінчиться час потрібний на розігрів або коли досягнуто граничної температури.
У нових моделях температура визначається автоматично і свічки відключаються. Про це повідомляє індикатор свічок розжарювання. Поки індикатор світиться — дизпаливо прогрівається. Коли гасне — можна починати рух. Залежно від двигуна та моделі свічок, це може зайняти від кількох секунд до кількох хвилин часу.
Свічки складаються з:
клеми, що з'єднує свічку з електросистемою;
електрода;
однієї чи двох спіралей;
наповнювача, що проводить тепло;
захисні трубки.
Раніше свічки були відкритті, без трубки та наповнювача. Зараз використовуються переважно закриті свічки. Бувають різними за формою, це залежить від виробника та типу двигуна. Чим менше місця для свічки, тим вона тонша і довша.
Струм надходить через клему, електрод і нагріває спіраль до 1000-1400 градусів. Вимикає її реле свічок розжарення. Відключення відбувається при достатньому нагріванні палива або за кілька хвилин після запалювання. За цей час будь-яка свічка повністю розжарюється та здатна прогріти паливо для пуску.
Кращі бренди, такі як Bosch, постійно вдосконалюють технології виготовлення. Зміни допомагають покращити характеристики свічки та збільшити термін експлуатації.
Чим відрізняються різні типи свічок:
бувають однополюсними та двополюсними;
відрізняються часом та температурою нагрівання;
мають різні показники напруги та опору;
бувають штифтові та керамічні.
Запитуючи «які свічки розжарювання краще», найчастіше говорять саме про матеріал виготовлення.
У штифтових свічок оболонка виготовлена з металу. Як робочий елемент використовується стрижень, який зазвичай виготовлений зі сплаву різних металів. Свічки, у яких оболонка виготовлена з кераміки, а робочий елемент — керамічний стрижень, називають керамічними. Вони більш зносостійкі, але й ціна вища.
Перевіряти свічки накалу потрібно кожні 40 - 60 тис. км пробігу, якщо це металеві свічки. Заміну керамічних свічок проводити на позначці 120 тис. км пробігу.
Ще проводити діагностику рекомендують перед настанням холодів і якщо двигун важко заводиться.
Як довго прослужить свічка розжарювання залежить також від її типу та матеріалів, з яких вона виготовлена. Чим тонша форма свічки, тим вона тендітніша.
Справність можна перевірити тестером. Свічка вкручується у спеціальний отвір у двигуні – колодязь, тому викручувати її не потрібно.
Обов'язково вимкніть акумулятор і виміряйте опір. Якщо опір низький — свічка справна. Високий — значить неробоча.
Знятий елемент розжарювання можна оглянути візуально на наявність здуття, пошкодження, нагару. Перевірити розпалюється вона чи ні також можна, під'єднавши свічку до АКБ.
На відміну від свічок запалювання, які приводить у дію котушка запалювання, свічки розжарювання керуються блоком керування, і саме цей блок визначає необхідну напругу для запуску двигуна. Якщо вийде з ладу одна свічка розжарювання, ви цього можете навіть не помітити. Але якщо несправними стали відразу дві - три свічки або блок керування, запустити двигун навряд чи вдасться.
Щоб уникнути великих витрат на ремонт машини та заміну автозапчастин, слідкуйте за станом роботи свічок.
Якщо згоріла навіть одна, одразу замовляйте нову і будьте впевнені у справності свого авто!